Захід було проведено під егідою Міністерства освіти і науки України спільно з Директоратом з Освіти і Мов (Відділ історичної освіти) Ради Європи та Всеукраїнською Спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти.
У роботі семінару взяли участь: головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Євтушенко Раїса Іванівна; міжнародні експерти: доктор Фальк Пінгель, Консультант з питань освіти, Німеччина; Луїджі Каджані, Відділ нової та новітньої історії, Університет Ла Сап’єнца, Рим, Італія; Луїза Де Бівар Блек, тренер вчителів, Португалія, провідні українські науковці, методисти та вчителі історії.
На пленарному засіданні 29 червня Р. І. Євтушенко підкреслила актуальність та важливість розгляду питання розвитку системи демократичних цінностей на уроках історії у сучасному мультикультурному світі, що глобалізується і запевнила, що МОН України буде підтримувати реалізацію вироблених на семінарі рекомендацій. У свою чергу міжнародні експерти наголосили на важливості запропонованої проблеми та висловили готовність поділитися власним досвідом з питань розвитку демократичних цінностей в учнів на уроках історії.
Основним доповідачем семінару була Голова Всеукраїнської Спілки викладачів суспільних дисциплін та громадянської освіти, завідувачка кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Ладиченко Тетяна В’ячеславівна. У своїй доповіді Т. В. Ладиченко виокремила 3 блоки проблемних питань:
І. Які демократичні цінності ми маємо формувати у майбутніх вчителів історії?
ІІ. В яких курсах історії відображені демократичні цінності?
ІІІ. Які методи мають бути використані при вивченні означених історичних проблем з метою успішного формування демократичних цінностей?
У першому блоці увагу було звернено на національну стратегію навчання і виховання підростаючого покоління в Україні метою якої є всебічна підготовка молодої людини до життя в демократичному, правовому, полікультурному суспільстві. Зазначено, що історична освіта, особливо в перехідному суспільстві, яким є сучасне українське суспільство, має стати стрижнем консолідації політичної нації, важливим фактором стабільності, єдності, миру і міжетнічного спокою. За попередні роки в освітній системі України нагромаджено значний позитивний досвід формування особистості молодої людини нової незалежної держави. Викладання історичних курсів в школах та вищих учбових закладах України побудоване на засадах гуманізму, патріотизму, пріоритету демократичних цінностей, толерантного ставлення до всіх народів світу. В процесі формування демократичного світогляду особливе місце належить вчителю історії. Тому в процесі підготовки майбутніх вчителів важливе місце має належати саме світоглядним аспектам та демократичним цінностям. Цінності — це загальні ідеї, які допомагають людям відрізняти добре від поганого, бажане від небажаного й формулювати на цій підставі суспільні орієнтири та принципи поведінки. До числа останніх найчастіше відносять свободу, свободу совісті, свободу слова, політичну свободу, рівність, права людини, народний суверенітет, рівноправність громадян, громадянськість, компетентність та відповідальність громадянина, плюралізм, людську гідність, приватність, толерантність.
У другому блоці було окреслено курси історії в яких відображені демократичні цінності. Поняття демократія, демократичне громадянство починає формуватися вже в курсі історії стародавнього світу. При вивченні сучасної історії викладач має обов’язково наголошувати на тому, що боротьба за демократичні цінності, зокрема за рівноправність та людську гідність, червоною ниткою проходить крізь все ХХ – початок ХХІ ст.
У третьому блоці Т. В. Ладиченко визначила які методи мають бути використані при вивченні означених історичних проблем з метою успішного формування демократичних цінностей. В першу чергу це інтерактивні методи, різні типи дискусій, проектні технології тощо, адже під час застосування інтерактивних технологій роль викладача і студента значно змінюються, а кожен студент виконує як свою сольну партію, так і співпрацює з колегами.
Дослідження показують, що ціннісні ставлення, зокрема демократичні, формуються найдовше і найскладніше у порівнянні з набуттям історичних знань та розвитком історичних умінь. Це залежить від рівня самосвідомості особистості, його світогляду, соціалізації і особистого ставлення до історичних подій і явищ. Тому під час підготовки майбутніх вчителів викладачі педагогічних ВНЗ мають особливу увагу приділяти цьому аспекту.
Далі за програмою було представлення презентацій міжнародних експертів. Доктор Фальк Пінгель, консультант з питань освіти в Німеччині у своїй доповіді підняв важливі питання про місце Європи у світі та місце європейських країн у спільному домі. Він поділився тим, як саме у Німеччині підходять до розгляду цих питань на уроках історії. Доктор Пінгель розкрив принципи, за якими йде визначення Європи у німецьких підручниках – це географічний та політичний. Значної уваги в Німеччині надається знаковим подіям, таким, наприклад, як падіння Берлінської стіни, що стало символом нового розширення європейської демократії, започаткування нових європейських взаємовідносин. Також на уроках історії в німецьких освітніх закладах викладення матеріалу спрямовано на подолання етнонаціональних стереотипів та формування поняття громадянина Європи.
Оскільки сучасна Німеччина є багатонаціональною країною, експерт наголосив на тому, що в учнів необхідно формувати поняття демократії, розуміння демократичних цінностей, розвивати навички співжиття у мультикультурному світі. Учні мають усвідомлювати, що вони є громадянами Європи і мають рівні права і можливості разом з іншими європейцями, а у глобальному контексті – рівні права разом з народами всієї земної кулі.
Не менш цікавим і змістовним був виступ експерта з Італії Луїджі Каджані, консультанта Відділу нової та новітньої історії, університету Ла Сап’єнца у Римі. Основну увагу доповідач приділив питанням громадянського виховання та формування поняття демократія на уроках історії. Він розповів в який спосіб в Італії вивчається процес становлення і розвитку демократії. Таке вивчення здійснюється за хронологічним принципом. Поняття демократії розглядається з ранніх часів історії починаючи від племінного устрою і до сьогодення. Такий підхід є ідентичним з українським формуванням поняття демократії.
Далі виступила Луїза Де Бівар Блек тренер вчителів з Португалії. У своїй доповіді Луїза наголосила про неможливість ефективного викладання без інтеракції, при цьому не заперечуючи інших форм навчання. Особливої уваги експерт приділила груповій роботі, яку вона порівняла з роботою симфонічного оркестру – де шедевр звучатиме лише тоді, коли кожен учасник оркестру буде добре працювати і грати свою роль.
Під час семінару відбулася робота круглих столів. На круглому столі № 1 «Як відобразити ідею спільного європейського дому на уроках історії» обговорювалися питання:
- Історія європейської інтеграції та розуміння сьогоднішнього європейського виміру.
- Спільна історія – різноманітні погляди.
- Викладання історії в усій комплексності у мультикультурному контексті без ліній розділу.
Під час круглого столу № 2 «Викладання про демократію на уроках історії» на розгляд було винесено питання:
- Як викладання історії може допомогти краще зрозуміти підґрунтя і механізми демократичної держави (демократія і верховенство права).
- Роль громадянського суспільства в дзеркалі історії.
- Як викладання історії може допомогти глибше зрозуміти поняття прав людини.
На круглому столі № 3 «Використання інтерактивних методів при навчанні вчителів компетенція і навичкам учнів, необхідним для життя в мультикультурному суспільстві» обговорювалися наступні питання:
- Толерантність, взаємоповага, здатність до співпраці в дії – як навчити вчителів історії передавати своє розуміння цих навичок і ставлення учням.
- Як навчити вчителів історії роботі з різними типами джерел (текстами, інтернетом, засобами масової інформації, музеями, фільмами тощо).
- Як допомогти вчителям працювати з історичними фактами, в тому числі чутливими, та їх численними інтерпретаціями – використання різних перспектив при викладанні історії в багатокультурних класах.
В результаті роботи семінару висновки учасників були акумульовані Павлом Полянським:
- Формування в учнів та студентів відчуття спільного європейського дому через викладання історії у мультикультурному середовищі є досяжною метою. Її реалізація, формування загальноєвропейського консенсусу є потребою сьогодення.
- Історія є доброю платформою для формування в учнів демократичного світогляду, розуміння цінності прав людини й готовності їх відстоювати.
- Початкова підготовка вчителів історії допомагає їм відповісти на вимогу навчання демократії на уроках історії.
- Соціалізація особистості засобами історичних дисциплін, підготовка вчителів до формування в учнів демократичного світогляду, навчання вчителів сучасним інтерактивним педагогічним технологіям для прищеплення учням поваги до цінностей демократії є важливим складником сучасної моделі історичної освіти.
- Інтерактивні форми роботи з учнями й студентами формують в них важливі компетенції:
а) чітко викладати ідеї про задачі та проблеми, що стоять перед группою;
б) виконувати в групі різні ролі;
в) бути терпимими відносно інших точок зору;
г) взаємодіяти з іншими людьми на основі демократичних принципів;
д) працювати з людьми іншої національності, статі, віку, культури, релігії, походження та соціального статусу чи ідеології.
- В процесі підготовки майбутніх вчителів важливе місце належить світоглядним аспектам.
- Політичний контроль за формуванням навчальних програм з історії, написанням підручників не схвалюється; повинна бути забезпечена автономія історії та істориків.
- Важливо диференційовано підходити до котроверсійних питань, дбаючи, щоб їх обговорення сприяло виробленню в учнів навичок міркувати, порівнювати різні точки зору, комунікувати. Вчитель при цьому не повинен нав’язувати учням власні оцінки таких гострих питань. При виборі конроверсійних питань слід дбати, щоб вони були такими не лише і не стільки для вчителя, а найперше – для учнів.
- Доцільно для досягнення позитивного результату у формуванні демократичних цінностей застосовувати принцип вивчення історичного минулого з опорою на відомі учням процеси сьогодення.
- Добрим матеріалом для формування в учнів демократичних цінностей та загальноєвропейських світоглядних установок є теми культури, пам’ятки матеріальної культури, усна історія, молодіжні, учнівські та студентські обміни.
Далі у своїй доповіді Павло Полянський перейшов до вироблених рекомендацій, які він разом з учасниками сформулював у процесі роботи семінару:
- При підготовці вчителів історії вчити їх формувати в учнів толерантність, взаємоповагу, здатність до співпраці в дії.
- Навчати вчителів історії роботі з різними типами джерел (текстами, інтернетом, засобами масової інформації, музеями, фільмами тощо).
- Навчати вчителів працювати з історичними фактами, в тому числі чутливими, та їх численними інтерпретаціями; використовувати різні перспективи при викладанні історії.
- Рекомендувати вчителям активно впроваджувати, формуючи демократичні цінності в учнів, інтерактивні методи організації навчальної діяльності.
- Ураховувати полі культурність суспільства при укладанні навчальних програм з історії, написанні підручників та в діяльності вчителя на уроці та в позаурочних формах роботи.
- При створенні навчальних програм та підручників, як і в діяльності вчителя, не слід уникати гострих контраверсійних питань. При цьому слід враховувати, що такі питання повинні обговорюватися з учнями. Причому не лише в рамках уроків.
- Формувати розуміння учнями важливих історичних понять, як то «Європа», «демократичні цінності» тощо, на міждисциплінарному рівня. А також не «одномоментно», а впродовж всіх років шкільного навчання історії.
- Стимулювати не лише теоретичні знання учнів про демократичні цінності, а й демократичну поведінку учнів у класі, в школі, на вулиці, в родині.
- Прищеплювати учням демократичний світогляд, розуміння цінності прав людини й готовності їх відстоювати, опираючись на позитивні приклади.
- При зображенні образу «іншого» в програмах та підручниках з історії уникати трактувань та характеристик, які подають цілі нації чи країни в негативному світлі.
- Міжнародні чи міждержавні конфлікти в минулому доцільно при вивченні історії залучати на підтвердження тези про необхідність для нових поколінь європейців конструктивно співпрацювати зарази сьогодення й майбутнього. Спільне майбутнє важливіше за конфронтаційне минуле.